|
[ Комерческие ссылки: Очистка фасадов: мойка фасадов. ]
Змушена заробляти на життя перекладами ділових документів та уроками з французької й німецької мов.
«Тим способом заробляю від 65 до 75 крб. на місяць, а коли є ще яка випадкова робота, то й більше. Але се, по тутешньому бюджету, ледве дає половину утримання, так що все-таки мушу проживати запасні гроші, що мене не дуже-то радує …» (Лист Лесі Українки до О. П. Косач (сестри) від 5 (18) – 6 (19) січня 1910 p.).
Історик Дмитро Іванович Яворницький, перебуваючи в Єгипті, відвідав Лесю Українку (Лист Лесі Українки до М. В. Кривинюка від 3(16) лютого 1910 p.).
Надруковано драматичну поему «У пущі» (ЛНВ, Київ, 1910, кн. 3, с. 481 – 500; кн. 4, с. 3 – 45).
Написано поезії «Хамсин», «Дихання пустині».
Написано поезію «Афра».
Написано поезію «Сон».
Написано поезію «Вітряна ніч».
Написано поезію «Вість із півночі».
Орієнтовно, в цей час написано поезію «Таємний дар» – останню з циклю «Весна в Єгипті».
В листі до матері поетеса пише про скрутні матеріальні умови, які склалися у зв’язку з відсутністю приватних занять з учнями та відсутністю замовлень на переклади ділових паперів.
Постановою Київського губернського присутствія в справах товариств і спілок закрито київське товариство «Просвіта» – «за загальну тенденційну діяльність» [Євген Чикаленко. Петро Стебницький. Листування 1901 – 1922 рр. – К. : Темпора, 2008 р., с. 190].
У листі до письменниці Н. Кибальчич поетеса скаржиться на калічення її творів у «Літературно-науковому віснику» (після виходу з нього І. Франка). «Вісник» все «виробляє» форму моїх віршованих творів … виробляє старанно – аж до повної руїни розміру».
Написано драматичну поему «Бояриня».
Поетеса надсилає з Хельвана до редакції «Літературно-наукового вісника» драму «Руфін і Прісцілла», щоб обминути російську цензуру.
Виїхала з Хельвана через Одесу на батьківщину.
Прибула до Києва, замешкала в квартирі матері на вулиці Маріїнсько-Благовіщенській, № 115.
Від’їзд з Києва через Одесу до Телаві (Лист Лесі Українки до М. В. Кривинюка від 24 липня 1910 p.).
У листі до сестри Ольги Леся Українка пише про необхідність видрукувати підручник «Стародавня історія східних народів», написаний ще 1890 року.
Надруковано «Ліричні пісні давнього Єгипту» з передмовою Лесі Українки (ЛНВ, кн. 9, с. 385 – 390).
Родина Квіток переїхала до Кутаїсі, де К. Квітка одержав нове службове призначення (Лист Лесі Українки до О. П. Косач (матері) від 30 вересня 1910 р.).
Поетеса просить сестру взяти на збереження рукописи творів, статей, перекладів.
«… Чи не прийняла б ти до себе і наш так званий «архів» – рукописи, що вже використані, давні листи …» (Лист Лесі Українки до О. П. Косач (сестри) від 12 – 15 листопада 1910 p.).
Надруковано драматичну поему «На полі крові» (ЛНВ, 1910, кн. 12, с. 433 – 448).
У листі до матері поетеса дякує за надіслані гроші для поїздки до Єгипту. Виїзд планує на 10 січня (Публікації, вип. 3, с. 58).
Написано поезію «Князь Володимир за Дніпром…».
Написано оповідання «Враги», фрагменти «З людської намови», «Бондарівна», «Interview», «Ненатуральна мати», «Турчин і вірменочка», «Утопія», перекладено давньоєгипетську казку «Був собі в соляній оазі соляр», оповідання Ж. д’Еспардеса «Ух! волки!».
[ Полезные ссылки: недвижимость Кемерово ]
|