|
[ Комерческие ссылки: покерный набор купить, поиск работы в москве. ]
Стан здоров’я погіршився (Лист Лесі Українки до О. Кобилянської від 11 (24) лютого 1911 p.).
Постановою Київського тимчасового комітету в Київ справах друку 12-ту книжку «Літературно-наукового вісника» за 1910 рік, де надруковано драматичну поему «На полі крові», було конфісковано, а редактора притягнуто до судової відповідальності (Документи, с. 210).
Поетеса в тяжкому стані виїхала з Батумі до Єгипту (Документи, с. 209).
Написано поезію «Pontos Axeinos».
Написано поезії «У тумані» та «На стоянці».
Написано поезію «Мрії в бурю».
Написано поезії «Земля! Земля!», «Епілог».
Поетеса прибула до Стамбула, в цей же день відбула до Єгипту (Лист Лесі Українки до О. П. Косач (матері) від 21 січня (3 лютого) 1911 p.).
Вірогідно, що незавершену поезію «Хто вам сказав, що я слабка…» та фрагмент «Чисте рівне плесо моря…», записані після циклу «З подорожньої книжки», слід датувати цим числом.
Поетеса прибула до Хельвана, зупинилась на віллі «Континенталь».
Написано поезію «На роковини» (Лист Лесі Українки до О. П. Косач (матері) від 9 березня (24 лютого) 1911 p.).
Виїхала з Єгипту на батьківщину (Лист Лесі Українки до О. П. Косач (сестри) від 7 (20) квітня 1911 р.).
Прибула до Одеси, незабаром виїздить до Києва, де перебуває протягом місяця, приймає курс світлолікування (Документи, с. 209).
Надруковано «З подорожньої книжки» (ЛНВ, 1911, кн. 5, с. 405 – 412).
Цим часом датовано протокол засідання президії Товариства прихильників української літератури, науки і штуки у Львові про обрання членом товариства Лесі Українки. На засіданні був присутній І.Франко (Документи, с. 210 – 212).
Письменниця від себе і від імені свого чоловіка дякує Ф. Колессі за надіслану книжку «Мелодії українських народних дум» (Львів, 1910): «Тепер уже справді можна сказати: «Наша пісня, наша дума не вмре, не загине!» Честь Вам і дяка за Ваші труди!»
Виїхала з Києва до Кутаїсі через Одесу, Севастополь і Батумі.
Приїзд до Кутаїсі.
Дивилася трагедію Софокла «Антігона» в кутаїському театрі в постановці трупи П. П. Гайдебурова.
Поетеса сповіщає матір про початок роботи над «Лісовою піснею»: «Взялась я до нової уліти – фантастичної на сей раз …»
Цим днем датовано чорновий автограф драми-феєрії «Лісова пісня».
Поетеса надіслала сестрі Ользі свій архів. Родина переїхала на нове місце служби К. Квітки в Хоні (нині м. Цулукідзе).
Період інтенсивної творчої праці: редагування підручника «Стародавня історія східних народів».
Розпочато друкування драми «Руфін і Прісцілла» (ЛНВ, 1911, кн. 10, с. 3 – 44; с. 193 – 241).
Вихід з друку книжки: Українка Л. Твори. Кн. 1. Київ, Вид-во «Дзвін», (б. p.). 218 с.
Закінчено драматичну поему «Адвокат Мартіан».
Надруковано поему «Віла-посестра» (ЛНВ, 1911, кн. 12, с. 405-412).
У листі до матері поетеса пише, що «Лісова пісня» роками виношувалась у творчій уяві під впливом українського фольклору, краси волинської природи. «А то ще я й здавна тую мавку «в умі держала …» І над Нечімним вона мені мріла … Зачарував мене сей образ на весь вік».
Робота над драмою «Камінний господар». У Києві в родині Косачів відбулося публічне читання «Лісової пісні» (Лист Лесі Українки до О. П. Косач (сестри) від 16 грудня 1911 p.).
[ Полезные ссылки: Молодежная одежда весна лето 2011. ]
|